Зараз 10 підліткових колоній переповнені, кожен п’ятий неповнолітній злочинець сидить за вбивство. Понад 30 тисяч дітей взагалі не ходять до школи. При живих батьках понад 100 тисяч дітей позбавлені батьківської опіки або сироти. Це наслідок краху моралі та державної політики стосовно свого майбутнього – дітей.
Життя та проблеми дитячого середовища багатогранні. Одна з граней – дитячий громадський рух, основу якого складають дитячі громадські організації. Поруч з Федерацією дитячих організацій (бувші піонери) та нещодавно відродженою комуністами Піонерською організацією імені Леніна діють ще 15 всеукраїнських дитячих громадських організацій. Вони охоплють практично всі напрямки дитячого дозвілля: туризм, козацтво, єдиноборства, гайди, спорт, школа безпеки, екологія, самоврядування тощо. Більшість дитячих організацій декларують себе і є за змістом скаутськими.
Скаутський рух в Радянському Союзі називався саме піонерією. І піонерська організація представляла нашу країну в світовій організації скаутів. Нині цей шмат державної політики привласнили собі три всеукраїнські МОЛОДІЖНІ громадські організації: „Пласт” (п’ята проамериканська колона в Україні), „СПОК” (дітище працівників державної соціальної служби) та їхній „брак по расчету” – об’єднання „Національна організація скаутів України”. Із-за процвітання корупції, до назв цих „скаутів” в порушення законодавства, прилеїли слово національний.
Головний орган держави, на який покладено опікування молодіжною політикию і зокрема дитячим громадським рухом – Мінсім’ямолодьспорт, при загальному зменшенні фінансової допомоги на підтримку программ дитячих та молодіжних громадських організацій в цьому році у три рази, зменшив підтримку программ дитячих організацій у чотири рази. Міністр Юрій Павленко називає свою політику системною. На останній Колегії міністерства з молодіжної політики представник „Дитячого альпійського руху України” подарував йому маленький дитячий сноуборд, виготовлений в Австрії, як символ молодіжної політики. Там для дітей виготовляють сноуборди, а у нас – в „немірофі” „справжню горілку” „на бруньках”. Тому багато дітей зі спектру відкритих для них державних пропозицій обирають не туризм, а бродяжництво, а замість спорту в „момент” обирають табак та пиво. Міністерство спорту готує Майстрів спорту України, а в Австрії та Швейцарії немає майстрів спорту, там готують олімпійських чемпіонів.
Але повернемося до наших баранів. З метою збереження традицій державного піклування про дітей, дитячі громадські організації провели два всеукраїнські зльоти, переборовши різнобачення лідерів дитячого руху на проблеми виховання дітей, шляхів і методів організації дитячого дозвілля. Поклали квіти до могили Героїв Крут, попрацювали на субботнику на Мистецькому Арсеналі і підписали звернення до Президента законодавчо відновити дитяче свято 19 травня, як День дитячих громадських організацій.
Не пройшло і двох років, на протязі яких чиновники секретаріату „в шароварах” переконували керівників дитячих організацій, що не варто зберігати дату 19 травня, бо це символіка старого комуністичного режиму. При цьому не береться до уваги, що Заступником пропрезидентського Міністра Павленка працює керівник Київського міського комітету Комуністичної партії і найбільшу фінансову допомогу він надає саме Піонерській організації імені В.І.Леніна.
Під тиском дитячих організацій таки був підписаний Указ № 599/2008, який призначив дитяче свято. Але „не по вашому”, а в третю неділю травня. І тепер в День трауру за жертвами політичних репресій (саме третя неділя травня), коли по всій Україні приспущені державні прапори, діти громадських організацій мають веселитись навколо піонерського вогнища, проводити всеукраїнську лінійку, ігри, змагання …
Це грані сучасної державної молодіжної політики. Іншу грань зараз висвітлює молодіжна кампанія „Рік молоді без молоді”. Але то окрема тема. Зараз секретаріат Президента готує черговий „подарунок” дитячим організаціям – перепризначення Дня дитячих громадських організацій на кінець червня. Саме раз: діти роз’їдуться по таборах, по селах, щоб нікому було заважати заступникам міністрів (бувшим та нинішнім) розвивати скаутський рух.
Мені видається, що батьки дітей, які є членами дитячих громадських організацій, проголосують за того кандидата в Президенти, який хоч пообіцяє замість показної шароварщини зберігати державні та історичні традиції опіки дітей. Нинішнім державним мужам слабо відмінити свята 23 лютого та 8 березня, які корінням ідуть в комуністичну історію, а от на дитячому святі 19 травня – тут ми покажемо свою силу та принциповість!
Діти – це саме найдорожче у батьків. А батьки – то виборці. 17 січня вони обиратимуть між „взвейтесь кострами синие ночи” і „горит оно все синим пламенем”.

Стефанович Олександр – бувший керівник гуртків юних альпіністів Київського Палацу піонерів та школярів імені М.Островського.