З 18 по 28 березня в стінах Києво-Могилянської Академії Дебатним клубом НаУКМА за підтримки ВМГО «Дебатна Академія» було реалізовано проект – «Миротворчість» - проведення показових дебатних ігор із цієї тематики. Проект був спрямований вирішити проблему відчуженості, байдужості молоді до актуальних проблем призову, альтернативної служби, ролі армії в демократичному суспільстві, миротворчості як засобу попередження конфліктів. Члени Дебатного клубу НаУКМА провели дві показові гри – 18 березня та 25 березня, резолюція першої гри – «Ця палата вважає, що гомосексуалам не місце в армії». Сильні аргументи були як і зі сторони Уряду (команда «ЗА») так і зі сторони Опозиції (команда «ПРОТИ»). Зокрема, Уряд зазначав про поламання духу армії (втрата призначення армії як осередоку мужності), погіршення іміджу держави на міжнародній арені, конфлікт всередині самих Збройних Сил України. «Ми не маємо права дискримінувати людину за її статевою орієнтацією!», - зазначав представник команди Опозиції: «Армія не для того, щоб воювати, а для того, щоб захищати», було наведено приклад Великої Вітчизняної Війни, коли з німецькими загарбниками боролися абсолютно всі – і жінки, і чоловіки, і старі, і малі...
Друга гра, що відбулася 25 березня, пройшла під загальною тематикою: «Ця палата надасть пріоритет у фінансуванні Збройним Силам України, а не соціальній сфері». Команда «ЗА» говорила про розперошеніть грошей, котрі йдуть у соціальну сферу: «Підвищення стипендій та пенсій на 10 грн. нікого не врятує, і студентам і пенсіонерам від цього краще не стане. Але коли направити ці кошти на розвиток Збройних сил України, то за рахунок ефекту масштабу, це дасть позитивний наслідок – країна матиме сильну та бєздатну армію». Також наглосили на підвищенні міжнародного іміджу України та на безпеці (оскільки Україна не входить до жодного військового блоку, то на випадок воєнного конфлікту ми матимемо достатньо сили, щоб дати відсіч). Команда опозиції на це відповіла так: «По-перше, уряд відстоює хибну ідею, що проблеми можуть вирішуватись тільки військовим шляхом. Але ж це не так. В світі відомо безліч прецедентів мирного врегулювання конфліктів між державами. По-друге, гроші на соціальну сферу нікуди не розпорошуються, бо вони ціленаправлено йдуть нужденним – пенсіонерам, інвалідам, студентам. Держава забов’язана підтримувати соціально незахищені верстви». Також, було зазначено, що це ніяким чином не впливає на імідж країни – наведено приклад Японії, яка тільки близько 1% ВВП витрачає на Збройні Сили і при цьому має потужний міжнародний вплив. Фінансуючи соціальний сектор – ми фінансуємо в самих себе. Наприклад, студенти – «мізки» нації, одна з найбільш вразливих категорій населення. Саме вони взмозі підняти нашу економіку в майбутньому. Зараз держава неспроможна забезпечити їх житлом, і як наслідок – «відтік умів» за межі нашої держави після закінчення університету. В Радянського Союзу – 60 % доходу держави йшло на мілітаризацію, але рівень життя населення був дуже низький і ми до сьогодні пожинаємо плоди - маємо економічну та соціальну відсталість від інших країн. Коли пріоритет у фінансування буде надаватися соціальної сфери – матимемо соціальну і психологічну стабільність. А стабільність стимулює розвиток. Саме таким чином ми можемо вивести Україну з кризи. Завершив дебати представник Опозиції, підрезюмувавши позицію своєї команди: «Фінансування соціальної сфери – інвестиція в майбутнє України». На цьому завешилися дебатні змагання на тему «Миротворчість». Члени Клубу та глядачі відкритих дебатів переконані, дана проблема є актуальною і потребує ширшого обговорення в суспільстві, тому надалі в Дебатному клубі НаУКМА проводитимуться дебати на цю тематику.
Дякуємо всім тим, хто долучився до цього проекту та мав можливість усвідомити проблему відчуженості, байдужості молоді до актуальних проблем призову, альтернативної служби, ролі армії в демократичному суспільстві, миротворчості як засобу попередження конфліктів.